Словник Української Мови
Буква
1. Представник декадентства — напряму в мистецтві кінця XIX — початку XX століття, для якого характерні песимізм, втрата віри в ідеали, втеча від дійсності, культ краси, індивідуалізм і формальні експерименти.
2. Людина, яка відрізняється моральним або духовним занепадом, схильна до песимізму, нігілізму та відчуження від суспільних норм і цінностей.
Приклад 1:
«В мене так-таки нічогісінько нема спільного з нею, — подумав собі Андрій і саркастично додав: — Я — продукт сучасної цивілізації, я дегенерат, я декадент, я людина з fin de siecle[6], я неврастенік, а вона — вона така некультурна баба, що навіть неврастенії не надбала… дарма що в неї епілепсія». По цій подуманій мові студент тихо засміявсь, але потім несвідомо зітхнув.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
— Я ж колись чув та тепер забув, що й ви сами — декадент… — Нічого, нічого! Нехай Бог вам простить ваше глузування, — добродушно одборонявся той.
— Тютюнник Григорій, “Вир”