викличні

[ʋɪklɪt͡ʃni] Прикметник

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Розділ граматики, що вивчає вигуки та їхні функції в мові.

  2. (Лінгвістика) –

    (У множині, зазвичай “викличні слова”) Те саме, що вигуки — незмінні слова, що виражають почуття, емоції, волю мовця або служать для етикетного спілкування, але не називають їх (наприклад, *ой*, *ну*, *дякую*, *привіт*).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. викличні, р. викличних, д. викличним, з. викличних, о. викличними, м. викличних

Більше записів