викличні

1. Розділ граматики, що вивчає вигуки та їхні функції в мові.

2. (У множині, зазвичай “викличні слова”) Те саме, що вигуки — незмінні слова, що виражають почуття, емоції, волю мовця або служать для етикетного спілкування, але не називають їх (наприклад, *ой*, *ну*, *дякую*, *привіт*).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (множина) |