1. Дієслово недоконаного виду до “викінчитися”. Позначає процес наближення до кінця, завершення чогось, втрату сили або повної кількості; добігати кінця, закінчуватися.
2. Розм. Ставати дуже втомленим, знесиленим; виснажуватися, знемогати.
викінчуватися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |