Властивість чи якість, що зумовлює схильність до вчинення правопорушень (деліктів); фактор, який може спричинити протиправну поведінку.
деліктогенність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник () |
Словник Української Мови
Буква
Властивість чи якість, що зумовлює схильність до вчинення правопорушень (деліктів); фактор, який може спричинити протиправну поведінку.
Відсутні