вихователь

1. Особа, яка займається вихованням когось, формує світогляд, моральні якості, характер іншої людини, часто в контексті професійної діяльності (наприклад, у дитячому закладі).

2. Той, хто має значний вплив на духовний, інтелектуальний або професійний розвиток іншої людини, є її наставником, учителем життя.

3. (заст.) Той, хто доглядає, піклується про когось, опікун.

Приклади вживання слова

вихователь

Приклад 1:
І як дасть лад їм самим, старшині, коли кожен з них тягне в інший бік: Григорій Лісницький, призначений покійним Хмельницьким за наказного, — у свій, ще й довго не хотів віддавати булаву, полтавський полковник Пушкар — у свій, суддя генеральний Богданович-Зарудний, вихователь Юрася, тягнув руку за нього. Гомоніли й так, і так.
— Франко Іван, “Мойсей”