вихованість

1. Сукупність рис характеру, звичок і манер поведінки, що відповідають прийнятим у суспільстві нормам моралі та етики; результат виховання, що виявляється у ввічливості, тактовності, повазі до оточуючих.

2. (заст.) Виховання, отримання освіти; процес формування особистості.

Приклади вживання слова

вихованість

Приклад 1:
Так, зовні привабливі, бездоганні навички поведінки однозначно не свідчать про вихованість людини, про її доброзичливість та культуру. Виховання передбачає формування глибинних внутрішніх чинників по- ведінки – ставлень особистості.
— Невідомий автор