1. Дія за значенням дієслова «вихопити»; швидке виймання, витягання чогось, раптове захоплення або відбирання.
2. У техніці, фізиці — процес миттєвого відокремлення, вилучення частини чогось із потоку, системи або середовища (наприклад, вихоплення нейтрона, частки).
3. У спорті (боротьба, фехтування тощо) — раптовий прийом, який полягає у швидкому захопленні або вибиванні зброї, предмета з рук супротивника.