Значення
- (Релігія) –
(про предмети, місця) Набувати святості, ставати священним в результаті релігійного обряду освячення, здійсненого священнослужителем.
- (Література) –
(перен., висок.) Наповнюватися високим духовним змістом, ідеєю; ставати особливо шанованим, дорогим, незабутнім.
- (Релігія) –
(заст.) Ставати святим, безгрішним; досягати святості життям або подвижництвом.
- (Лінгвістика) –
(грам.) Пасивна форма до дієслова “освячувати”.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я освячуюся, ти освячуєшся, він освячується, ми освячуємося, ви освячуєтеся, вони освячуються