вихолощеність

1. Властивість за значенням прикметника “вихолощений”; стан, коли щось позбавлено сутності, живої сили, оригінальності або гостроти, перетворено на беззмістовну, формальну оболонку.

2. У переносному значенні — втрата чіткості, виразності, ідейної наповненості (про мову, стиль, мистецтво тощо).

3. У біологічному або медичному контексті — стан організму після кастрації (оскоплення).

Приклади:

Відсутні