1. Розповісти, виявити, розкрити щось, повідомити про щось (зазвичай те, що було прихованим, таємним).
2. (застаріле) Висловити, вимовити, сказати.
3. (у значенні “виказати себе”) Проявити свої якості, здібності, характер у вчинках.
виказати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Шан[овний] автор вправді сміло перескакує через сі непевності, надробляючи гіпотезами свою теорію; але, мабуть, кориснішою і вдячнішою навіть річчю було б замість такої сміло збудованої теорії виказати, в чім факти діалектологічні потверджують, поправляють або збивають історичні виводи про староруські племена, їх групування і т.д. Кінець кінцем не можна сказати, щоб ті дисципліни, до яких по поміч зверталися в розслідах староруської етнографії, дотепер віддали їй великі прислуги.
— Невідомий автор
Приклад 2:
Може, вони ще в таку справу його вплутають… Певне, за їми й полiцiя доглядається, бо вже, мабуть, знає їх… Що, якби пiти та виказати на їх? Звiсно, вiн заприсягся Патрокловi нiчого нiкому не казати, та хiба ж вiн тодi знав, що то коноводи?
— Невідомий автор
Приклад 3:
Уже її починала знову дратувати вчорашня сварка з зизоокою Юхимихою, i вона жалiла, що не встигла усього їй виказати… Саме на цьому у дворi загавкала собака. «Чого це Шарка гавкає?
— Невідомий автор
Частина мови: дієслово () |