Значення
- (Лінгвістика) –
Дія за значенням дієслова “виканючувати” — набуття чогось шляхом блага́ння, улесливих прохань або принизливих дій; випро́хування.
- (Лінгвістика) –
(У переносному значенні) Одержання бажаного в результаті нав’язливості, наздога́ння або невідступних клопотань.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. виканючування, р. виканючування, д. виканючуванню, з. виканючування, о. виканючуванням, м. виканючуванні, к. виканючування