вигул

[ʋɪɦul] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Геологія) –

    (діал.) Ділянка лісу, вирубана для сільськогосподарських потреб; галявина, вирубка.

  2. (Сільське господарство) –

    (діал.) Місце, де виганяють худобу на пашу; випас, пасовище.

  3. (Лінгвістика) –

    (діал.) Дія за значенням дієслова *вигнати*; вигнання, випровадження.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вигули, р. вигулу, д. вигулові, з. вигул, о. вигулом, м. вигулі, к. вигуле

Більше записів