двосторонність

Значення

1. (Філософія) –

   Наявність двох сторін, аспектів або напрямів; властивість того, що має дві сторони або дві взаємопов’язані складові.

2. (Юриспруденція) –

   Взаємність, обопільність відносин, дій або зобов’язань між двома суб’єктами.

3. (Юриспруденція) –

   У політиці, дипломатії та міжнародному праві: принцип або практика взаємних дій, угод або відносин між двома державами чи сторонами.

Правопис та відмінювання