вигрохочування

[ʋɪɦroxot͡ʃuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Дія за значенням дієслова “вигрохочувати” — процес видалення, викидання або виштовхування чогось із гуркотом, шумом або громоподібним звуком.

  2. (Лінгвістика) –

    (переносно) Рішуче та гучне виголошення, висловлювання чогось, часто з емоційним навантаженням (наприклад, обвинувачень, прокльонів).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вигрохочування, р. вигрохочування, д. вигрохочуванню, з. вигрохочування, о. вигрохочуванням, м. вигрохочуванні, к. вигрохочування

Більше записів