Словник Української Мови
Буква
1. Отримати перемогу в змаганні, суперництві, грі тощо; здолати супротивника.
2. Отримати якусь користь, перевагу внаслідок певних дій або обставин.
3. Отримати щось як виграш у лотереї, розіграші, азартній грі.
4. Дістати, заволодіти чимось у результаті боротьби, війни (заст., висок.).
5. Зберегти, заощадити (час, кошти, зусилля) завдяки більш ефективній дії.
Приклад 1:
Обличчя дихало знаменитою на ввесь Очаків просяною бузою, яку він сам і запарював, сам давав їй виграти, сам її і назвав «Буза-Нуззет-Буза» і сам її, правда, пив. Хан посміхнувся і відвернув голову від паші на другу половину подушки, де за поручнями і за проваллям темніли Дніпро і море.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”