Дворогосподарство — історична назва системи землекористування в Україні XVI–XVIII століть, при якій селянин був змушений працювати певну кількість днів на землі феодала (панщина) та на власному наділі.
Дворогосподарство — господарський устрій, заснований на одночасному існуванні двох основних секторів: приватновласницького (поміщицького) та селянського, що були тісно пов’язані панщинною повинністю.