вигорання

[ʋɪɦorɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Психологія) –

    (мед., псих.) Патологічний стан, що виникає внаслідок тривалого професійного стресу та емоційного напруження, характеризується фізичним та психічним виснаженням, цинізмом, відчуттям неефективності та втратою професійної мотивації; синдром емоційного вигорання.

  2. (Техніка) –

    (техн.) Процес руйнування або пошкодження поверхні матеріалу (наприклад, електродів, контактів, футеровки) внаслідок впливу високої температури, електричної дуги або хімічних реакцій.

  3. (Екологія) –

    (с.-г., екол.) Знищення рослинності (трав’яного покриву, посівів) внаслідок пожежі, часто навмисне, з метою очищення території або підживлення ґрунту.

  4. (Психологія) –

    (перен.) Втрата живості, яскравості, інтенсивності почуттів, інтересу до чогось через перевтому, одноманітність або розчарування.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вигорання, р. вигорання, д. вигоранню, з. вигорання, о. вигоранням, м. вигоранні, к. вигорання

Більше записів