вигонка

[ʋɪɦonkɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    (техн.) Процес отримання рідини шляхом перегонки, переважно спирту з бродних рідин; дистиляція.

  2. (Сільське господарство) –

    (с.-г.) Ділянка землі поблизу населеного пункту, де випасають домашню худобу; випас, випасок.

  3. (Історія) –

    (заст.) Дія за значенням «вигнати»; вигнання, виганяння.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вигонка, р. вигонки, д. вигонці, з. вигонку, о. вигонкою, м. вигонці, к. вигонко

Більше записів