виголеність

[ʋɪɦolɛnistʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Медицина) –

    Властивість за значенням прикметника “виголений”; стан або якість того, що ретельно виголене, гладко вибрите.

  2. (Лінгвістика) –

    (у переносному значенні) Надмірна афектованість, виштукованість, витонченість у манері висловлювання, поведінці або зовнішньому вигляді, що часто сприймається як неприродна.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. виголеність, р. виголеності, д. виголеності, з. виголеність, о. виголеністю, м. виголеності, к. виголеносте

Більше записів