вигін

[ʋɪɦin] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Сільське господарство) –

    Ділянка землі поблизу села, призначена для випасу худоби; пасовисько.

  2. (Зоологія) –

    Місце, де виганяють, продають або обмінюють худобу; базар для продажу худоби.

  3. (Зоологія) –

    Дорога, по якій гонять худобу на пасовисько або з нього; гін, проїзд.

  4. (Історія) –

    Застаріле: дія за значенням виганяти; вигнання, випровадження.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вигін, р. вигону, д. вигонові, з. вигін, о. вигоном, м. вигоні, к. вигоне

Більше записів