виганяння

[ʋɪɦɑnjɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Дія за значенням дієслова “виганяти”; насильницьке усунення когось, чогось з певного місця, примусове видалення; вигнання.

  2. (Техніка) –

    (у спеціальному вжитку) Процес випалювання, видалення летких компонентів із чогось шляхом сильного нагрівання (наприклад, у технології, металургії).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. виганяння, р. виганяння, д. виганянню, з. виганяння, о. виганянням, м. виганянні, к. виганяння

Більше записів