Значення
- (Лінгвістика) –
(діал.) Непотрібна, непотрібна річ; те, що вигадано без потреби, дурниця, вигадка.
- (Лінгвістика) –
(перен., діал.) Дивна, ексцентрична, мудрена людина; вигадник.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вигадько, р. вигадька, д. вигадькові, з. вигадька, о. вигадьком, м. вигадькові, к. вигадьку