1. (про мовлення, стиль тощо) Багатий на вигадки, оригінальний, незвичайний за формою; химерно-оригінальний.
2. (про людину) Схильний до вигадок, до незвичайних, оригінальних висловів або образів; такий, що виявляє винахідливість у мовленні.
вигадливо
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Міліціонери, фізики, поети вигадливо майструють власну смерть. Протрухлий український материк росте, як гриб.
— Невідомий автор
Частина мови: прислівник () |