Властивість за значенням дбайливий; турботливе, уважне ставлення до когось або чогось, старанність у виконанні чогось.
дбайливість
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
І це в країні, що кричить про свою дбайливість за нове покоління, зокрема ж саме про турботу за дітей! Хто його зна, може, отак змалку намагаються це покоління гартувати, виховувати дещо по-спартанському.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”
Частина мови: іменник (однина) |