Дія за значенням дієслова «вигукувати»; висловлювання, промовляння чого-небудь голосно, з вигуком.
Слово або фраза, що вимовляється голосно, з вигуком; окрик, вигук.
вигукування
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Часом крізь вікно долітали вигукування старого машиніста Ленґера, скре- гітливо-теноровий голос реквізитора Яворського та бовтливий крик Бендалюка. Два перші вже на правді, Бендалюк, на двох кулях спертий, во- лочить свої у три чверті спаралізовані ноги по львівських бруках… А перед досвітком, як вся дружина зібралася біля Народного Дому – ждали підводи, що мали її перевезти до Сокаля.
— Невідомий автор
Частина мови: іменник (однина) |