вигрохочування

1. Дія за значенням дієслова “вигрохочувати” — процес видалення, викидання або виштовхування чогось із гуркотом, шумом або громоподібним звуком.

2. (переносно) Рішуче та гучне виголошення, висловлювання чогось, часто з емоційним навантаженням (наприклад, обвинувачень, прокльонів).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |