1. Ставати видимим, помітним; показуватися, виглядати звідкись або з-за чогось.
2. Виявлятися, ставати очевидним, відкриватися для розуміння (про абстрактні поняття, наміри, почуття тощо).
3. Уживається як безособове дієслово для вираження можливості побачити щось: бути видимим, помітним оку.