1. (лінгв.) Слово, яке належить до двох різних граматичних родів (напр., іменник «сирота» може вживатися як чоловічого, так і жіночого роду залежно від статі об’єкта).
2. (заст.) Особа, яка має дві ролі, два обличчя; дволика, лицемірна людина.
двоїльник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |