двоїльник

[dʋojilʲnɪk] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    (лінгв.) Слово, яке належить до двох різних граматичних родів (напр., іменник «сирота» може вживатися як чоловічого, так і жіночого роду залежно від статі об’єкта).

  2. (Лінгвістика) –

    (заст.) Особа, яка має дві ролі, два обличчя; дволика, лицемірна людина.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. двоїльник, р. двоїльника, д. двоїльникові, з. двоїльника, о. двоїльником, м. двоїльникові, к. двоїльнику

Більше записів