видушений
[ʋɪduʃɛnɪj] Прикметник
Буква:В
Значення
- (Історія) –
Який зазнав видушення; той, що був придушений, знищений, ліквідований (про повстання, заколот, опір тощо).
- (Психологія) –
Який перебуває у стані пригнічення, занепаду; придушений, зневірений (про людину, її психічний стан).
- (Лінгвістика) –
Який став слабким, ледве чутним; приглушений (про звук, голос).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. видушений, р. видушеного, д. видушеному, з. видушеного, о. видушеним, м. видушенім