Властивість або характеристика будівлі, споруди, яка має дев’ять поверхів (поверхов).
Рідкісне похідне іменникове утворення, що позначає абстрактну ознаку за кількістю поверхів (дев’ять).
дев’ятиповерховість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |