видовищний

1. Який є видовищем, має характер видовища; розрахований на ефектну зовнішню демонстрацію, на публіку.

2. Який привертає увагу своєю масштабністю, ефектністю, вражаючою зовнішністю; грандіозний, ефектний.

3. Призначений для публічного показу, пов’язаний з організацією масових дійств (наприклад, про видовищні заходи, видовищні мистецтва).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |