видітися

1. (розм.) Відрізнятися від інших своїми якостями, властивостями, зовнішнім виглядом; бути помітним, кидатися в очі.

2. (перен., розм.) Виявлятися, ставати очевидним, помітним (про почуття, наміри тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |