Словник Української Мови
Буква
1. Бути помітним серед інших завдяки якимось особливим, характерним рисам, властивостям або якостям; різнитися від оточення.
2. Відокремлюватися, відмежовуватися від чогось, ставати самостійним, окремим.
3. Про рідину, газ тощо: виходити назовні, вивільнятися з чогось (наприклад, про піт, сльози, запах).
Приклад 1:
З’явилася майнова нерівність, почали виділятися знатні роди, які зосереджували у своїх руках політичну владу, формувалися соціальні групи жерців, купців. Земельна власність ще залишалася общинною, проте знатні сім’ї вже домагалися відокремлення від общинних земельних володінь своїх ділянок.
— Невідомий автор
Приклад 2:
У який носовий хід буде виділятися патологічна рідина? A.У правий загальний носовий хід B.У правий нижній носовий хід C.У правий верхній носовий хід D. У правий середній носовий хід E.У носоглотковий хід 4.
— Невідомий автор