Значення
- (Техніка) –
(техн.) Пристрій або механізм, призначений для відокремлення, вилучення певних частин із загальної маси, потоку чи суміші; сепаратор.
- (Біологія) –
(біол., мед.) Орган, тканина або клітина, що продукує та виводить специфічні речовини (наприклад, секрет, гормони, токсини); секреторний орган.
- (Хімія) –
(хім.) Пристрій або речовина, що використовується в лабораторній практиці для ізоляції, очищення чи концентрування певного компонента з розчину або суміші.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. виділяч, р. виділяча, д. виділячеві, з. виділяч, о. виділячем, м. виділячеві, к. виділячу