виділяч

1. (техн.) Пристрій або механізм, призначений для відокремлення, вилучення певних частин із загальної маси, потоку чи суміші; сепаратор.

2. (біол., мед.) Орган, тканина або клітина, що продукує та виводить специфічні речовини (наприклад, секрет, гормони, токсини); секреторний орган.

3. (хім.) Пристрій або речовина, що використовується в лабораторній практиці для ізоляції, очищення чи концентрування певного компонента з розчину або суміші.