виделкуватість

[ʋɪdɛlkuʋɑtistʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Властивість або стан, що характеризується наявністю численних розгалужень, відгалужень; розгалуженість, гіллястість (зазвичай стосовно рослин, кореневих систем, річкових систем, транспортних мереж тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. виделкуватість, р. виделкуватості, д. виделкуватості, з. виделкуватість, о. виделкуватістю, м. виделкуватості, к. виделкуватосте

Більше записів