1. Третя літера грецького алфавіту (Γ, γ), яка в українській мові використовується переважно як символ у наукових позначеннях (наприклад, гамма-випромінювання).
2. У музиці: послідовність музичних звуків у межах октави, розташованих у висхідному або низхідному порядку за певною системою (наприклад, діатонічна гамма, хроматична гамма); також технічна вправа для опанування такої послідовності.
3. У переносному значенні: повний набір, сукупність, спектр чого-небудь, що має певну послідовність або градацію (наприклад, гамма почуттів, гамма кольорів).
4. У фізиці: короткохвильове електромагнітне випромінювання, що виникає при ядерних перетвореннях або взаємодії елементарних частинок (гамма-промені).