гамма

[ɦɑmmɑ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Третя літера грецького алфавіту (Γ, γ), яка в українській мові використовується переважно як символ у наукових позначеннях (наприклад, гамма-випромінювання).

  2. (Мистецтво) –

    У музиці: послідовність музичних звуків у межах октави, розташованих у висхідному або низхідному порядку за певною системою (наприклад, діатонічна гамма, хроматична гамма); також технічна вправа для опанування такої послідовності.

  3. (Лінгвістика) –

    У переносному значенні: повний набір, сукупність, спектр чого-небудь, що має певну послідовність або градацію (наприклад, гамма почуттів, гамма кольорів).

  4. (Фізика) –

    У фізиці: короткохвильове електромагнітне випромінювання, що виникає при ядерних перетвореннях або взаємодії елементарних частинок (гамма-промені).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гамма, р. гамми, д. гаммі, з. гамму, о. гаммою, м. гаммі, к. гаммо

Більше записів