вичитка

1. Дія за значенням дієслова вичитувати; уважне перечитування тексту з метою виявлення та виправлення помилок, неточностей, невідповідностей.

2. Результат такої дії; виправлений, відкоригований текст, готовий до подальшого використання або публікації.

3. У видавничій справі та редакційній практиці — заключний етап підготовки тексту до друку, що включає остаточне вивірення усіх елементів рукопису (тексту, ілюстрацій, посилань тощо) на паперовому чи електронному носії.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |