1. (про дію, стан) Швидко, поспішно, з нервовим напруженням, часто без чіткого плану, наче в гарячці.
2. (про процес) Інтенсивно, з високою температурою або емоційним накалом.
гарячково
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
І водночас щось у мені повставало проти категоричносги висновків, прямої звинувачувальности — я воліла гнучкішого аналізу суперечностей, знаходила якісь позитивні приклади, гарячково шукала пом’якшувальні обставини. Кілька років тому, готуючи твори Стуса до друку, я натрапила у його архіві на аркушик паперу, списаний моєю рукою, — мої зауваження щодо «Феномену…», побудовані саме в такому дусі.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
XI Данько гарячково схопився і ледве стримав себе, щоб не побігти. Фантастична сподіванка важко упала з зайцем на землю.
— Невідомий автор, “146 Yogansen Mayk Podorozh Uchenogo Doktora Leonardo I Yogo Maybutnoyi Kokhanky Prekrasnoyi Alchesty U Slobozhansku Shveytsariyu”
Частина мови: прислівник () |