вичерпання

[ʋɪt͡ʃɛrpɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Загальне) –

    Дія за значенням дієслова вичерпати; стан за значенням дієслова вичерпатися — повне використання, втрата або закінчення запасів чогось, виснаження ресурсів, сил, можливостей.

  2. (Філософія) –

    (У філософії, теорії систем) Стадія або процес повного реалізування внутрішніх потенційних можливостей системи, після якої її подальший розвиток у попередній формі неможливий.

  3. (Техніка) –

    (У техніці, економіці) Повне використання технічного ресурсу, потужності або видобутку родовища корисних копалин до економічно обґрунтованої межі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вичерпання, р. вичерпання, д. вичерпанню, з. вичерпання, о. вичерпанням, м. вичерпанні, к. вичерпання

Більше записів