Значення
- (Економіка) –
Стан, коли щось повністю використано, спожито або втрачено; відсутність запасів, ресурсів, можливостей для подальшого використання.
- (Медицина) –
Фізіологічний або психологічний стан крайньої втоми, виснаженості, коли сили або емоційні ресурси повністю втрачені.
- (Психологія) –
Відчуття повної духовної або творчої спустошеності, втрати інтересу, мотивації або натхнення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вичерпаність, р. вичерпаності, д. вичерпаності, з. вичерпаність, о. вичерпаністю, м. вичерпаності, к. вичерпаносте