вибуття

[ʋɪbuttjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Загальне) –

    Дія за значенням дієслова “вибути”; залишення певного місця, кола діяльності або стану, вихід зі складу чогось (наприклад, установи, організації, списку).

  2. (Менеджмент) –

    У бухгалтерському обліку — операція, що відображає зменшення наявності (залишку) майна, товарно-матеріальних цінностей або коштів у зв’язку з їх реалізацією, списанням, передачею тощо.

  3. (Демографія) –

    У демографії — вихід людини зі складу населення певної території внаслідок смерті або виїзду (еміграції).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вибуття, р. вибуття, д. вибуттю, з. вибуття, о. вибуттям, м. вибутті, к. вибуття

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів