Значення
- (Лінгвістика) –
(розм.) Виймати щось, витягувати з труднощами, з певним зусиллям; вивільняти, виривати.
- (Лінгвістика) –
(перен., розм.) Вимушувати когось сказати щось, витягувати інформацію, признання; випитувати.
- (Лінгвістика) –
(перен., розм.) З великими труднощами, ледве отримувати, добиватися чогось (наприклад, грошей, обіцянки).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я вибовтую, ти вибовтуєш, він вибовтує, ми вибовтуємо, ви вибовтуєте, вони вибовтують