виблювати

1. Викинути з рота, вивергнути зі шлунка через рот (про їжу, рідину тощо).

2. Переносно: виплюнути, викинути з себе (про дим, полум’я, попіл тощо).

3. Переносно: різко й обривчасто вимовити, вигукнути (слова, лайку тощо).

Приклади:

Приклад 1:
Звідси ні теплий ти, ні холодний, я повинен тебе виблювати… О гряди, господи Ісусе! Гей, гряду незабаром, амінь… Нині, не сумніваючись, кажу: – Це Господь мій прийшов!
— Тютюнник Григорій, “Вир”