1. Властивість або якість бути вибірковим, обирати щось за певними критеріями; вибірне ставлення до чогось, що виражається в неоднаковій оцінці або дії.
2. У статистиці та соціології: принцип або метод відбору частини елементів (одиниць) із загальної сукупності (генеральної сукупності) для дослідження, що дозволяє робити висновки про всю сукупність; селективність.
3. У техніці та радіоелектроніці: здатність пристрою (наприклад, радіоприймача) виділяти корисний сигнал із загального потоку та відрізняти його від завад або інших сигналів; селективність.
4. У психології та сприйнятті: властивість уваги або сприйняття концентруватися на певних об’єктах, явищах або аспектах дійсності, ігноруючи інші.