вибірковість

Значення

1. (Психологія) –

   Властивість або якість бути вибірковим, обирати щось за певними критеріями; вибірне ставлення до чогось, що виражається в неоднаковій оцінці або дії.

2. (Соціологія) –

   У статистиці та соціології: принцип або метод відбору частини елементів (одиниць) із загальної сукупності (генеральної сукупності) для дослідження, що дозволяє робити висновки про всю сукупність; селективність.

3. (Техніка) –

   У техніці та радіоелектроніці: здатність пристрою (наприклад, радіоприймача) виділяти корисний сигнал із загального потоку та відрізняти його від завад або інших сигналів; селективність.

4. (Психологія) –

   У психології та сприйнятті: властивість уваги або сприйняття концентруватися на певних об’єктах, явищах або аспектах дійсності, ігноруючи інші.

Правопис та відмінювання