експертиза

[ɛkspɛrtɪzɑ] Іменник

Буква:Е

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Дослідження, оцінка чи аналіз певного об’єкта, питання чи ситуації, що проводиться фахівцем (експертом) або групою фахівців на основі спеціальних знань для надання вмотивованого висновку.

  2. (Юриспруденція) –

    Офіційне встановлення та оцінка фактів, обставин чи якостей чого-небудь, що проводиться за дорученням уповноважених органів (судових, слідчих, державних тощо) з метою отримання доказового висновку.

  3. (Юриспруденція) –

    Сам процес проведення такого дослідження або його результат у вигляді документа (експертного висновку, акта, довідки).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. експертиза, р. експертизи, д. експертизі, з. експертизу, о. експертизою, м. експертизі, к. експертизо

Більше записів