вибавити

[ʋɪbɑʋɪtɪ] Дієслово

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Звільнити когось від чогось, позбавити чогось, захистити від чогось (зазвичай неприємного, тяжкого).

  2. (Юриспруденція) –

    Отримати, дістати, забрати щось назад, повернути собі.

  3. (Юриспруденція) –

    Відняти, відібрати, забрати щось у когось.

  4. (Юриспруденція) –

    (У значенні, близькому до «вибачити») Пробачити, поступитися, зняти звинувачення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я вибавлю, ти вибавиш, він вибавить, ми вибавимо, ви вибавите, вони вибавлять

Більше записів