ви

Особовий займенник другої особи множини, що вживається для звертання до двох або більше осіб, а також як форма ввічливого звертання до однієї особи.

У ввічливому або офіційному звертанні до однієї особи замінює займенник “ти”, виражаючи повагу, дистанційність або формальність стосунків.

Приклади:

Приклад 1:
Ну, та й чудні ви отут у лісі! Хто ж тобі тут , чи баба, чи вже як у вас зовуть?
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 2:
Та до 52-річчя Тичини (1943) написала вірш і оприлюднила таки його перед адресатом: Від «Соняшних кларнетів» До Українських дум Ви — сонце між поетів, Ви — повноводий струм. Хай буде день прославлений, Quand vous etes naquit,[16] Хай ніжність з сталлю сплавлені.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 3: