1. Такий, що має поверхню, вигнуту всередину; протилежне до опуклого.
2. У математиці: такий, що стосується функції, графік якої на заданому інтервалі лежить не нижче будь-якої своєї дотичної (або не вище хорди, що з’єднує дві його точки).
Словник Української
Буква
1. Такий, що має поверхню, вигнуту всередину; протилежне до опуклого.
2. У математиці: такий, що стосується функції, графік якої на заданому інтервалі лежить не нижче будь-якої своєї дотичної (або не вище хорди, що з’єднує дві його точки).