Значення
- (Фізика) –
Властивість або стан того, що є ввігнутим; увігнутість, заглибленість форми поверхні чи предмета.
- (Математика) –
У математиці та геометрії — характеристика кривої лінії або поверхні, що означає її викривленість всередину, протилежна до опуклості.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ввігнутість, р. ввігнутості, д. ввігнутості, з. ввігнутість, о. ввігнутістю, м. ввігнутості, к. ввігнутосте