гайдамацтво

1. Соціально-визвольний рух українського селянства та козацтва Правобережної України в XVIII столітті, спрямований проти національного та соціально-економічного гноблення польською шляхтою.

2. Участь у цьому русі; діяльність гайдамаків.

3. Перен. Рішуча, смілива, часто повстанська боротьба за волю та справедливість.

Приклади вживання

Приклад 1:
Гайдамацтво підня­ло регіт. Галю ра­зом ухо­пив за сер­це жаль, об­ра­за; сер­це в неї затіпа­лось.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Частина мови: іменник (однина) |